Щодо окремих клініко-параклінічних маркерів сепсис-індукованої міокардіальної дисфункції в новонароджених

Автор(и)

  • О.К. Колоскова Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-4402-8756
  • Н.М. Крецу Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-0241-0700
  • Т.М. Білоус Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.15574/PP.2021.86.41

Ключові слова:

неонатальний сепсис, міокардіальна дисфункція

Анотація

Проблема неонатального сепсису посідає одне з провідних місць у неонатальній практиці. Актуальним залишається питання ранньої діагностики кардіоваскулярних розладів у новонароджених із сепсисом із застосуванням сучасних методів дослідження, що можуть бути використані як скринінгові методи з метою верифікації можливого розвитку міокардіальної дисфункції.

Мета — вивчити роль окремих клінічних і параклінічних маркерів міокардіальної дисфункції в новонароджених із сепсисом.

Матеріали та методи. Для реалізації поставленої мети під спостереженням перебували 69 новонароджених із проявами генералізованого інфекційно-запального процесу. До I групи увійшли 32 (46,4%) новонароджені з терміном гестації 37–42 тижні, до II групи — 37 (53,6%) передчасно народжених немовлят із терміном гестації до 36 тижнів включно.

Результати. Установлено, що в матерів, які народили передчасно, порівняно з матерями новонароджених І групи частіше спостерігається передчасний розрив плодових оболонок, проте в 1,5 раза рідше вказується на інфекційні захворювання сечостатевої системи вагітної. Генералізований інфекційно-запальний процес у неонатальному періоді в доношених новонароджених дітей супроводжується електрокардіографічними ознаками перевантаження міокарда лівого шлуночка, що також асоціюється з жіночою статтю (r=0,30), пологорозрішенням шляхом кесаревого розтину (r=0,27) та оцінкою стану новонародженого за шкалою Апгар на п'ятій хвилині (r=-0,33).

Висновки. Підвищення сироваткової активності лактатдегідрогенази можна розглядати як маркер кардіоваскулярної дисфункції, спричиненої неонатальним сепсисом, особливо в субпопуляції доношених новонароджених. Виявлені зміни електрофізіологічної активності серця обумовлюють необхідність рутинного застосування електрокардіографії в новонароджених із проявами септичного процесу.

Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Посилання

Alzahrani AK. (2017). Cardiac function affection in infants with neonatal sepsis. J Clin Trials. 7: 1. https://doi.org/10.4172/2167-0870.1000329

Bezkaravajnyj BA, Solov'eva GA, Kaminskaja DV. (2010). Funkcional'noe sostojanie serdechno-sosudistoj sistemy u novorozhdennogo s gemoliticheskoj bolezn'ju. Zdorov'e rebenka. 4: 118-119.

Dovnar JuN, Tarasova AA, Ostrejkov IF, Podkopaev VN. (2018). Ocenka jeffektivnosti lechenija novorozhdennyh s prehodjashhej ishemiej miokarda. General reanimatology. 14 (1): 12-22. https://doi.org/10.15360/1813-9779-2018-1-12-22

Juanzhen Li, Botao Ning, Ying Wang, Biru Li, Juan Qian, Hong Ren, Jian Zhang, Xiaowei Hu. (2019). The prognostic value of left ventricular systolic function and cardiac biomarkers in pediatric severe sepsis. Medicine (Baltimore). 98 (13): 15070. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000015070; PMid:30921240 PMCid:PMC6456134

Kabieva SM. (2009). Ocenka funkcional'nyh rezervov miokarda u novorozhdennyh detej, perenesshih gipoksiju. Pediatrija. Zhurnal im. G.N. Speranskogo. 88 (5): 14-16.

Koloskova OK, Krecu NM. (2017). Rol' apoptozu u perebigu sepsysu (ogljad literatury). Molodyj vchenyj. 8: 15-17.

Luce WA, Hoffman TM, Bauer JA. (2007). Bench-to-bedside review: Developmental influences on the mechanisms, treatment and outcomes of cardiovascular dysfunction in neonatal versus adult sepsis. Crit Care. 11 (5): 228. https://doi.org/10.1186/cc6091; PMid:17903309 PMCid:PMC2556733

Narogan MV, Bazhenova LK, Kapranova EI, Mel'nikova EV, Belousova NA. (2007). Postgipoksicheskaja disfunkcija serdechno-sosudistoj sistemy u novorozhdennyh detej. Voprosy sovremennoj pediatrii. 6 (3): 42-46.

Prahov AV. (2017). Neonatal'naja kardiologija: rukovodstvo dlja vrachej. 2-e izd. dop. i pererab. Nizhnij Novgorod: NizhGMA: 464.

Saks V, Dzeja P, Schlattner U, Vendelin M, Terzic A, Wallimann T. (2006). Cardiac system bioenergetics: metabolic basis of the Frank-Starling law. J Physiol. 571 (2): 253-273. https://doi.org/10.1113/jphysiol.2005.101444; PMid:16410283 PMCid:PMC1796789

Schwartz PJ, Garson AJrPT, Stramba-Badiale M et al. (2002). Guidelines for the interpretation of the neonatal electro-1. cardiogram; European Society of Cardiology. Eur Heart J. 23 (17): 1329-1344. https://doi.org/10.1053/euhj.2002.3274; PMid:12269267

Singer M, Deutschman CS, Seymour CW, Shankar-Hari M, Annane D, Bauer M et al. (2016). The Third International Consensus Definitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis-3). JAMA. 315 (8): 801-810. https://doi.org/10.1001/jama.2016.0287; PMid:26903338 PMCid:PMC4968574

World Health Organization. (2017). Improving the prevention, diagnosis and clinical management of sepsis. Report by the Secretariat. WHO Executive Board. URL: https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/EB140/B140_12_en.pdf.

Zeval'd SV, Makarov LM, Komoljatova VN, Kravcova LA, Keshishjan ES. (2009). «Osobennosti vegetativnoj reguljacii sutochnogo ritma serdca I normativnye parametry intervala Q-T u donoshennyh novorozhdjonnyh detej» Rossijskij vestnik perinatologii i pediatrii. 54 (6): 13-17.

Zhelev VA, Baranovskaja SV, Mihalev EV, Filippov GP, Serebrov VJu, Ermolenko SP, Popova JuJu. (2007). Kliniko-biohimicheskie markery porazhenija miokarda u nedonoshennyh novorozhdennyh. Bjulleten' sibirskoj mediciny. 4: 86-90. https://doi.org/10.20538/1682-0363-2007-4-86-90

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-26

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження